Сьогодні до Генерального консульства України у Вроцлаві завітав особливий гість - військовослужбовець, захисник Маріуполя, колишній військовополонений Олександр Гуділін.
До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр працював у Маріуполі психологом, допомагаючи ув’язненим та заарештованим. У 2022 році війна докорінно змінила його життя - він став до лав оборонців і захищав рідне місто.
Разом із побратимами Олександр охороняв шпиталі та станції швидкої допомоги, організовував евакуацію загиблих військових і цивільних. Найважчими, за його словами, були моменти, коли доводилося ховати товаришів по службі.
З березня 2022 року він обороняв завод імені Ілліча, який опинився в повному оточенні. Постійні обстріли, бойові сутички та загроза життю стали щоденною реальністю.
12 квітня 2022 року Олександр отримав наказ про вихід у полон разом із близько 1200 українськими військовослужбовцями.
Полон тривав 2 роки і 8 місяців. За цей час він пройшов вісім етапів утримання - від ангарів у селищах до колоній і СІЗО. Олександр розповів про масові побиття, допити, принизливі обшуки та надзвичайно важкі умови перебування.
Навіть у неволі українські військові підтримували одне одного: проводили імпровізовані лекції, ділилися знаннями й досвідом. Для Олександра творчість, навчання та внутрішня дисципліна стали способом вижити й зберегти людську гідність.
У грудні 2024 року Олександра було звільнено з полону. Після відновлення він оселився у Вінниці, де нині допомагає колишнім військовополоненим і ветеранам адаптуватися до мирного життя.
На зустрічі були присутні люди різного віку. Атмосфера була щирою й емоційною - слова Олександра слухали з великою повагою, ставили запитання, дякували за мужність і силу духу.
Відповідаючи на запитання про мотивацію в полоні, Олександр зазначив: «Впевненість, що рано чи пізно відбудеться обмін полоненими, а до того – написання віршів та заняття спортом (попри категоричну заборону) та спілкування з цікавими людьми, яких там було багато».
Такі зустрічі нагадують нам про головне: війна триває, і підтримка наших захисників залишається спільною відповідальністю кожного. Лише єдністю, пам’яттю та діями ми наближаємо Перемогу України.
Щиро дякуємо Олександру Гуділіну за відвертість, стійкість і служіння Україні.
Віримо. Пам’ятаємо. Підтримуємо.
Слава Україні! Слава ЗСУ!